Головне управління Державної фіскальної служби у Рівненській області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянуло Ваші листи (вх. № 5243/10/17-00 та №5244/10/17-00 від 16.11.2016 року) і в межах компетенції повідомляє.
1. Щодо оподаткування витрат на оформлення робочої візи та страхування працівника для виїзду за кордон для вирішення питань господарської діяльності підприємства.
Відповідно до п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 Кодексу.
Згідно із п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу не є доходом платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.
Зазначені в абзаці другому п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу витрати не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат.
При цьому будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.
Крім того, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу.
При цьому особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, визначення якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок (п.п. «а» п. 176.2 ст. 176 Кодексу).
Крім того, п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір (далі – збір).
Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу), зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Ставка збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).
Водночас кожний конкретний випадок оподаткування доходів у вигляді оплати робочої візи та відповідного страхування, отриманих фізичною особою від податкового агента, слід розглядати з урахуванням документів, що пов'язані з отриманням такого доходу.
2. Щодо порядку заповнення податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку форми 1-ДФ та терміну дії індивідуальної податкової консультації.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Порядок).
Відповідно до п. 3.6 розд. ІІІ Порядку щодо кожної фізичної особи потрібно заповнювати стільки рядків, скільки ознак доходів вона має. Про кожну ознаку доходу фізичної особи потрібно заповнювати тільки один рядок з обов’язковим заповненням графи 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта», крім випадків, зазначених у пунктах 3.7 та 3.8 розд. ІІІ Порядку.
Згідно з п. 3.8 Порядку у графі 8 «Ознака податкової соціальної пільги» відображається ознака податкової соціальної пільги згідно з довідником ознак податкових соціальних пільг, наведеним у додатку до цього Порядку. Графа 8 заповнюється тільки для фізичних осіб, які мали пільги щодо податку у звітному періоді згідно із законодавством за місцем отримання основного доходу. За відсутності у фізичної особи пільг у звітному періоді у графі 8 проставляється прочерк. При заповненні графи 8 слід враховувати ту ознаку пільги, яка відповідає нарахованому доходу. Допускається наявність кількох рядків з однією ознакою доходу тільки у разі наявності у фізичної особи кількох ознак пільг за такою ознакою доходу (наявність різних пільг у кожному з трьох місяців кварталу).
Отже, у разі якщо в одному з місяців кварталу працівник не мав права на отримання податкової соціальної пільги, то в податковому розрахунку за ф. 1ДФ заповнюють лише один рядок, в якому зазначають відповідну ознаку пільги.
Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування (п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу).
За наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги (п.п. «а» п.п. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 Кодексу).
Роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги (п.п. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Кодексу).
Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Порядок), суми виплат у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні) та відпускні відображаються у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «101».
При цьому, відповідно до п.п. 1.6.2 п. 1.6 розд. 1 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування.
У випадках, коли проводяться нарахування відпускних за майбутні періоди, то такі суми нарахувань при здійсненні перерахунку слід відносити до відповідних податкових періодів, за які проводяться нарахування.