Обмеження готівкових розрахунків: коли вони не застосовуються

опубліковано 15 червня 2026 о 10:06 Розділ: Місцеві новини

Фахівці Вараської ДПІ Головного управління ДПС у Рівненській області інформують, що порядок здійснення готівкових розрахунків визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до вимог цього Положення, суб’єкти господарювання мають право здійснювати готівкові розрахунки протягом одного дня:

• - між собою — у сумі до 10 000 грн включно;
• - з фізичними особами — у сумі до 50 000 грн включно.
•  

У разі зняття готівки з рахунків для проведення розрахунків із фізичними особами суб’єкти господарювання зобов’язані надавати на запит надавачів платіжних послуг підтвердні документи. Такі документи необхідні для здійснення належної перевірки клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Розрахунки на суми, що перевищують установлені обмеження, здійснюються виключно через надавачів платіжних послуг — шляхом переказу коштів з рахунку на рахунок або внесення готівки до їх кас для подальшого переказу. При цьому кількість контрагентів, з якими проводяться готівкові розрахунки протягом дня, не обмежується.

Зазначені обмеження поширюються також на розрахунки за товари (роботи, послуги), придбані для виробничих (господарських) потреб за рахунок готівки, отриманої із застосуванням платіжних інструментів.

Фізичні особи мають право здійснювати готівкові розрахунки:

• - із суб’єктами господарювання — до 50 000 грн протягом одного дня;
• - між собою за договорами купівлі-продажу, що підлягають нотаріальному посвідченню — також до 50 000 грн.
•  

У разі перевищення цієї суми розрахунки проводяться виключно в безготівковій формі через надавачів платіжних послуг.

Водночас Положенням № 148 визначено перелік випадків, на які обмеження граничних сум готівкових розрахунків не поширюються.

Зокрема, це стосується:

• - розрахунків суб’єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;
• - добровільних пожертвувань і благодійної допомоги;
• - використання коштів, виданих на відрядження;
• - виплат, пов’язаних з оплатою праці;
• - використання коштів спеціальних фондів, створених відповідно до законодавства (зокрема для забезпечення діяльності НАБУ, Бюро економічної безпеки України та Державного бюро розслідувань).
•  

Детальні роз’яснення з цього питання розміщено у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС (ЗІР): https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41968.