Подаєте уточнюючий податковий розрахунок за формою 1 ДФ? Як бути зі штрафамиРозділ: Місцеві новини

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Відповідно до п. 119.1 ст. 119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень. Передбачені п. 119.1 ст. 119 штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки в податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ.

Об’єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. Об’єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання). Доходи, що підлягають оподаткуванню визначені у п. 164.2 ст. 164 ПКУ. При цьому, відповідно до п. 179.1 ст. 179 ПКУ платники податку на доходи фізичних осіб зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи відповідно до ПКУ, зокрема, якщо особа не є податковим агентом, але у відповідності до ст. 176 ПКУ зобов’язана надати інформацію про нараховані доходи фізичній особі.

Таким чином, у разі якщо під час подання уточнюючого Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за ф. 1ДФ додаються рядки стосовно виплачених доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, що не призводить до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку, по яких відсутній обов’язок у фізичної особи щодо подання податкової декларації, та не відбувається зміна платника, тобто номер облікової картки платника – отримувача доходу вказано вірно, то штрафні (фінансові) санкції до такого податкового агента не застосовуються.