Проведено сеанс телефонного зв’язку "гаряча лінія"

Днями  ГУ ДФС у Рівненській області  проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з начальником управління погашення боргу Єремєйчук І.С. на тему: «Погашення податкового боргу».

Відповіді на цікаві запитання пропонуємо вашій увазі.

В яких випадках та протягом якого терміну приймається рішення про припинення адміністративного арешту майна платника податків?

Рішення щодо звільнення з-під арешту майна платника податків приймається контролюючим органом у випадках, визначених п. 94.19 ст. 94 Податкового кодексу України.

Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).

У випадках, визначених підпунктами 94.19.2 - 94.19.4, 94.19.8, 94.19.9 п. 94.19 ст. 94 ПКУ, рішення щодо звільнення з-під арешту майна приймається контролюючим органом протягом двох робочих днів, що наступають за днем, коли контролюючому органу стало відомо про виникнення підстав припинення адміністративного арешту.

У разі якщо рішення про звільнення майна з-під арешту прийнято щодо арешту, який було визнано судом обґрунтованим, контролюючий орган повідомляє про своє рішення відповідний суд не пізніше наступного робочого дня.

Чи дозволяється уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам?

Згідно з п. 87.7 ст. 87 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями  забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам. Положення цього пункту не поширюються на випадки, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено ПКУ.

Які терміни списання «безнадійного» податкового боргу?

Списання здійснюється щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал.

Чи підлягає списанню заборгованість платника податків по ЄСВ?

Сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема в разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно, до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які, відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску.

Строк давності щодо стягнення сум недоїмки по ЄСВ, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Які документи необхідно представити платником податків для прийняття рішення про списання «безнадійного» податкового боргу, що виникли унаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин)?

У разі, якщо борг платника податків виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), платник податків звертається до територіального органу ДФС за місцем обліку «безнадійного» податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.

До заяви обов'язково додаються документи, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним, а саме:

- висновки торгово-промислової палати України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України;

- висновки уповноважених органів іншої держави, які легалізовані консульськими установами України, - у разі настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої держави;

- рішеннями Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженими Верховною Радою України, або рішеннями Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха, у тому числі рішеннями щодо визначення окремих місцевостей потерпілими від несприятливих погодних умов, які спричинили втрату врожаю сільськогосподарських культур в обсягах, що перевищують 30 відсотків середнього врожаю за попередні п'ять календарних років;

- рішеннями обласних рад - у випадках, встановлених Податковим Кодексом;

- висновками інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати форс-мажорні обставини.

До якого органу ДФС необхідно звертатись платнику податків для отримання розстрочки податкового зобов’язання або боргу?

Для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу ДФС за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо зазначаються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув.

До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:

- переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;

- аналізу фінансового стану;

- графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;

- розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

Підставою для розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу.