«Гаряча лінія» з питань погашення податкового боргу Розділ: Новини
Головне управління ДПС у Рівненській області продовжує проведення сеансів телефонного зв’язку «гаряча лінія» з питань податкового боргу, його виникнення, сплати та негативних наслідків для платників податків. В ході чергової «гарячої лінії» на запитання платників податків відповідав начальник управління по роботі з податковим боргом Михайло Калитюк. Надаємо увазі читачів відповіді на актуальні питання.
Які наслідки для платника податків має наявність податкового боргу?
Серед негативних наслідків появи податкового боргу: податкова пеня за кожний день несплати; податкова застава; реєстрація податкової застави в Державних реєстрах обтяжень рухомого та нерухомого майна; застосуванням інших механізмів примусового стягнення такого боргу; можливі обмеження на керівника підприємства (діє з 01 січня 2022 року); перехід на загальну систему оподаткування – для єдиноподатників, так як умовою спрощеної системи оподаткування є відсутність податкового боргу (пп. «8» пп. 298.2.3 Податкового кодексу).
Зверніть увагу, що джерелами погашення податкового боргу платника податку є будь-яке майно платника, в т.ч. власні кошти, будь-які кошти отримані від продажу товарів, робіт, послуг, випуску цінних паперів, отриманих як позика або кредит, реалізації корпоративних прав а також суми надміру сплачених платежів до податкових бюджетів.
В яких випадках виникає право податкової застави?
Право податкової застави виникає:
у разі несплати у строки, встановлені Податковим кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
у разі несплати у строки, встановлені Податковим кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;
у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 Податкового кодексу, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.
Я маю у власності декілька об’єктів житлової нерухомості. У минулому році забув сплатити податок на нерухоме майно і отримав податкову вимогу. Чи виникає при цьому податкова застава і якщо так, то на яке майно вона розповсюджується (на нерухоме майно чи на інше, зокрема автомобіль)?
У зв’язку з несплатою податку на нерухоме майно вже виникла податкова застава. Отримана податкова вимога є підтвердженням цього. Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформляється актом опису та реєструється в Державних реєстрах обтяжень рухомого та нерухомого майна. Платник податків при цьому зберігає право користування таким майном, що перебуває у податковій заставі, однак не зможе самостійно відчужувати таке майно без згоди податкового органу. Податкова застава припиняється з дня повного погашення суми податкового боргу.
Чи підлягає погашенню за рахунок майна засновників податковий борг юридичної особи, яка ліквідується, у разі недостатності майна такої особи?
Відповідно до п. 97.3 ст. 97 Податкового кодексу у разі якщо внаслідок ліквідації платника податків частина його грошових зобов’язань чи податкового боргу залишається непогашеною у зв’язку з недостатністю майна, така частина погашається за рахунок майна засновників або учасників такого підприємства, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов’язаннями платника податків згідно із законом, у межах повної або додаткової відповідальності, а в разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи - за рахунок юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку, стосовно якого виникло грошове зобов’язання або виник податковий борг такої філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу.
Чи є підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку наявність податкового боргу з податків та зборів, у період воєнного стану в Україні?
Наявність податкового боргу, який виник в період з 24.02.2022 по 31.07.2022, не є підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку в період воєнного стану в Україні.
Водночас, у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно сплачувати протягом воєнного стану податки та збори, на такого платника не поширюються вимоги п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 та п.п. 3 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
За яких обставин може бути застосовано адміністративний арешт майна платника податків?
Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом. Згідно з п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:
- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
- платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
- відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
- відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;
- платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки);
- нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”