Суб’єкт господарювання використовує воду, отриману шляхом забору з криниці у власній господарській діяльності та для санітарно-гігієнічних потреб. Чи є такий суб’єкт платником рентної плати за спеціальне використання води?Розділ: Новини

Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є, зокрема, первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.

Згідно з частинами другою та третьою ст. 42 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР зі змінами і доповненнями водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі – це ті, які мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води, а також отримують воду з каналів зрошувальних і осушувальних систем, водосховищ, ставків, водогосподарських систем, каналів та водогонів (водопроводів) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів.

Пунктом 255.2 ст. 255 ПКУ визначено, що не є платниками рентної плати водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку.

Для цілей ст. 255 ПКУ під терміном «санітарно-гігієнічні потреби» слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.

Згідно із п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.

У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

За понадлімітне використання води рентна плата обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими ставками рентної плати та коефіцієнтами (п.п. 255.11.14 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

За відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання (п.п. 255.11.15 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Таким чином, суб’єкт господарювання, який використовує воду, отриману шляхом забору з власної криниці, є первинним водокористувачем та платником рентної плати у разі використання ним води на інші, крім задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, цілі. При цьому рента плата сплачується за весь фактичний обсяг використаної води.

У разі відсутності у суб’єкта господарювання дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі.

 

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись у ЗІР ДПС України.