Про добровільне декларування та застосування РРО - під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Начальником Дубенської ДПІ Головного управління ДПС у Рівненській області Світланою Цимбалюк нещодавно проведена «гаряча лінія» щодо законодавчих норм з одноразового спеціального декларування активів фізичних осіб та  застосування реєстраторів розрахункових операцій чи програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Надаємо відповіді на  актуальні запитання, які цікавили платників податків.

Хто може скористатися одноразовим добровільним декларуванням?

 Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання неоподаткованих доходів, і які відповідно до Податкового кодексу України є чи були платниками податків.

 А не можуть бути декларантами особи, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів у сфері запобігання корупції. Також декларантами не можуть бути особи, які є малолітніми чи неповнолітніми або недієздатними, або є особами, дієздатність яких обмежена і над ними встановлено опіку.

Які ставки збору з одноразового (спеціального) декларування?

Запропоновано три ставки оподаткування доходів, які будуть задекларовані в рамках амністії: 5% загальна ставка, 9% для закордонних активів та 2,5% для декларування активів у вигляді облігацій внутрішньої державної позики. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6%, 11,5%, 3% відповідно із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Яке рухоме майно треба декларувати?

Підпунктом «в» пункту 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування  можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності).Тож декларувати потрібно не тільки автомобілі, але й інші транспортні засоби, зокрема самохідні машини і механізми. Тобто мотоцикли, яхти, літаки, трактори, причепи тощо.

Чи потрібен РРО в селі для фізичних осіб-підприємців?

 Фізичні особи - підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право проводити розрахунки без РРО та/або програмних РРО з використанням розрахункових книжок (РК) та книг обліку розрахункових операцій (КОРО), якщо торгують товарами в роздріб на території села, селища, окрім підакцизних товарів (п.1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою КМУ від 23.08.200 №1336). Вимога до розміру доходів – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року на один структурний /відокремлений підрозділ/ пункт продажу товарів. У 2022 році – це 1 мільйон 200 тисяч гривень. Якщо дохід перетнув цю межу – встановіть РРО.

Що робити, якщо ПРРО не дає змоги закрити зміну?

Якщо по завершенні робочого дня ПРРО не дає можливості закрити зміну, слід встановити вид несправності, що стався. Можливі два варіанти поломки.

Якщо вийшло з ладу програмне забезпечення, потрібно оновити його версію. Після цього повторити процедуру закриття зміни.

Коли ж причина у несправності пристрою, слід подати Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО. Після відновлення роботи пристрою потрібно подати Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО. У Заяві має бути позначка про відновлення роботи

Які штрафи за незастосування РРО у період воєнного стану?

Штрафів за порушення Закону про РРО не застосовують до завершення воєнного стану, окрім санкцій за порушення під час продажу підакцизної продукції. Зокрема, штраф у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 у 2022 році) у разі проведення розрахункових операцій через РРО чи ПРРО без режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»