В Дубенській ДПІ відповідали на запитання платників податків

Нещодавно начальник Дубенської ДПІ Головного управління ДПС у Рівненській області Світлана Цимбалюк провела сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо особливостей застосування податкового законодавства в умовах війни.

Надаємо відповіді на актуальні запитання додзвонювачів.

Чи звільнено від сплати єдиного внеску ФОП, призваних до ЗСУ у зв’язку з мобілізацією чи прийнятті за контрактом?

Відповідно до п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року №3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» із змінами та доповненнями (далі – Закон №3543), платники єдиного внеску, зокрема, фізичні особи – підприємці, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених п. 2 ст. 6 Закону №2464, якщо вони не є роботодавцями.

Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи – підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до контролюючого органу такою особою протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована фізична особа – підприємець перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).

Пункт 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року №303 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», та протягом усього особливого періоду.

Одночасно зауважуємо, що положення п. 9 прим. 2 частини другої розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 не містять норми щодо звільнення від сплати єдиного внеску фізичних осіб – підприємців, прийнятих на військову службу за контрактом.

Враховуючи вищенаведене, фізичні особи – підприємці, призвані до Збройних Сил України у зв’язку з мобілізацією, на особливий період, або призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, на весь строк їх військової служби звільняються від сплати єдиного внеску з урахуванням положень п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464.

Водночас фізичні особи – підприємці, прийняті на військову службу за контрактом, не звільняються від сплати єдиного внеску за себе.

Чи передбачена відповідальність, якщо фінансова звітність платником подана не за встановленою формою?

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.

Обов’язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація, передбачені п. п. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Зокрема, податкова декларація повинна включати інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.

Податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 ПКУ.

Частиною 6 ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність та уточнену консолідовану фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за результатами аудиторської перевірки, з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин. Подання та оприлюднення уточненої фінансової звітності та уточненої консолідованої фінансової звітності здійснюються у такому самому порядку, як і фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, що уточнюються.

Якщо внаслідок виявлених у фінансовій звітності помилок підлягають уточненню показники податкової декларації, таке уточнення здійснюється відповідно до положень ст. 50 ПКУ, із поданням до уточнюючої податкової декларації уточненої фінансової звітності за відповідний звітний період.

Таким чином, подання додатків до податкової декларації і в тому числі фінансової звітності не за встановленою формою може призвести до невизнання такої декларації податковою звітністю відповідно до п. 48.7 ст. 48 ПКУ.

За неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності ст. 120 ПКУ встановлено відповідальність до платника податків.

Чи підлягає відновленню пароль  до кваліфікованого електронного підпису чи печатки?

Пароль до кваліфікованого електронного підпису чи печатки відновленню не підлягає, оскільки він відомий тільки користувачу.

У разі втрати, пошкодження особистого ключа чи втрати паролю до нього, необхідно звернутись до представництва Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС, в якому ви отримували ЕДП, подавши при цьому заяву на зміну статусу кваліфікованого сертифіката  та новий комплект реєстраційних документів (для отримання нових кваліфікованих сертифікатів  відкритого ключа).

Підприємство здійснює виключно безготівкові розрахунки. Чи необхідно застосовувати РРО?

РРО та/або ПРРО можна не застосовувати при отриманні оплати виключно у безготівковій формі, здійсненої споживачами:

- шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку(IBAN, онлайн банкінг);

- шляхом безпосереднього готівки  через касу банку для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок;

- через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку.