Податкова застава: умови застосування та перелік майна

Фахівці Вараської ДПІ Головного управління ДПС у Рівненській області роз’яснюють, що відповідно до п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) право податкової застави виникає у таких випадках:

• - у разі несплати в установлені ПКУ строки суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, — з дня, що настає за останнім днем такого строку;
•  
• - у разі несплати в установлені строки суми грошового зобов’язання, визначеної контролюючим органом, — з дня виникнення податкового боргу;
•  
• - у випадках, передбачених п. 100.11 ст. 100 ПКУ, — з дня укладення договору про розстрочення або відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу.

Пунктом 100.11 ст. 100 ПКУ передбачено, що розстрочення або відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором. Якщо сума грошового зобов’язання або податкового боргу, заявлена до розстрочення чи відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, таке рішення приймається виключно за умови:

• - передачі в податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує суму грошового зобов’язання, — у разі розстрочення чи відстрочення грошових зобов’язань;
•  
• - перебування у податковій заставі майна платника податків з балансовою вартістю не меншою за суму податкового боргу, — у разі розстрочення чи відстрочення податкового боргу.

Строки сплати розстрочених або відстрочених сум (чи їх частин) можуть бути змінені шляхом ухвалення окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення або відстрочення.

Відповідно до п. 89.2 ст. 89 ПКУ право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває у його власності, господарському віданні або оперативному управлінні на день виникнення такого права та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, за винятком випадків, визначених п. 89.5 ст. 89 ПКУ. Крім того, податкова застава поширюється і на майно, право власності на яке платник податків набуде у майбутньому.

Якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою за суму податкового боргу, право застави застосовується до такого майна в повному обсязі. У разі відсутності визначеної балансової вартості опис майна здійснюється за результатами його оцінки відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

У разі збільшення суми податкового боргу складається додатковий акт опису майна на суму, що відповідає новому розміру боргу, у порядку, передбаченому ст. 89 ПКУ.

Водночас право податкової застави не поширюється на майно, визначене п.п. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПКУ, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на грошові доходи від таких активів і склад іпотечного покриття до повного виконання відповідних зобов’язань.

Крім того, податкова застава не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису відповідно до абзацу першого п. 89.3 ст. 89 ПКУ.

З цими та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись в ЗІР.