Проведено сеанс телефонного зв’язку "гаряча лінія"

Нещодавно ГУ ДФС у Рівненській області  проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з начальником управління аудиту Єгоровою  Ольгою Федорівною на тему  «Проведення податкового та митного аудиту».

Відповіді на цікаві запитання пропонуємо вашій увазі.

Чи можна здійснювати на території України розрахунки між резидентами в іноземній валюті?

Відповідно до частини першої ст. 5 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні з урахуванням особливостей, встановлених частиною другою ст. 5 Закону № 2473, і приймається без обмежень на всій території України для проведення розрахунків.

Згідно з частиною другою ст. 5 Закону № 2473 усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків за:

1)      операціями зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (у тому числі дивідендів) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій;

2)      операціями банків з надання банківських та інших фінансових послуг на підставі банківської ліцензії;

3)      операціями з надання фінансових послуг, визначених пунктами 1 - 5 частини другої та частиною третьою ст. 9 Закону № 2473, що надаються небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв’язку, які мають ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій;

4)      операціями з розміщення, виплати грошового доходу та погашення облігацій, казначейських зобов’язань України, номінованих в іноземній валюті, якщо це передбачено проспектом цінних паперів (умовами їх розміщення);

5)      операціями з купівлі-продажу державних цінних паперів, номінованих в іноземній валюті, якщо ініціатором або отримувачем за такою валютною операцією є банк;

6)      іншими операціями, визначеними Митним кодексом України та (або) нормативно-правовими актами Національного банку України.

Розрахунки за операціями, визначеними частиною другою ст. 5 Закону № 2473, можуть проводитися в іноземній валюті, у гривні, а також у банківських металах.

Чи мають право працівники контролюючих органів застосовувати повторно штрафні санкції при проведенні перевірок за ті ж самі порушення, які були виявлені під час проведення іншої перевірки?

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому ст. 58 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 ПКУ, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів – протягом 3 робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Податкове повідомлення-рішення складається за кожним окремим податком, збором разом із штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) або штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), передбаченими ПКУ, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) та пенею за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у тому числі за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкові повідомлення направляються за результатами кожної окремої перевірки та, відповідно, за результатами кожної окремої перевірки застосовуються (за їх наявності) штрафні санкції.

Водночас, якщо на порушення, які були виявлені працівниками контролюючих органів під час проведення перевірок раніше були вже накладені штрафні санкції, то повторне накладання штрафних санкцій за те саме порушення і за той же період чинним законодавством не передбачено.

Чи передбачена відповідальність у разі завищення суми податкового зобов’язання?
Відповідно до п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України подання з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.
Іншої відповідальності у разі завищення суми податкового зобов’язання податковим законодавством не передбачено.

Які документи мають право перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок ЮО?

При проведенні перевірок платників податків, працівники контролюючих органів мають право вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також перевіряти ліцензії на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
При цьому платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Матеріали, які є підставами для висновків посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок, визначені у ст. 83 Податкового кодексу України.

В який термін СГ має право надати контролюючому органу документи (копії), які підтверджують показники, відображені у податковій звітності, що були відсутні під час проведення перевірки?

Відповідно до п. 44.7 ст. 44 ПКУ у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків – фізичної особи або посадової особи платника податків – юридичної особи).

Протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим п. 44.7 ст. 44 ПКУ порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений ст. 82 ПКУ.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим п. 44.7 ст. 44 ПКУ порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.