Щодо порядку декларування екологічного податку за викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення.

Пунктом 240.7 статті 240 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у пункті 240.1 статті 240 Кодексу, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у звітному періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за звітний період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому Кодексом.

При цьому, база оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік сумарно за викиди всіх стаціонарних джерел, які належать або використовуються платником екологічного податку (пункт 242.4 статті 242 Кодексу).

З метою встановлення суб’єктом господарювання факту перевищення, визначеного пунктом 240.7 статті 240 Кодексу граничного обсягу викидів двоокису вуглецю, такому суб’єкту необхідно вжити заходів із виконання інвентаризації обсягу таких викидів у порядку встановленому законодавством.

Загальні принципи інвентаризації врегульовані Інструкцією про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 № 7, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.03.1995 за №61/597.

Суб’єкту господарювання, який має декілька стаціонарних джерел забруднення, в тому числі і з різними  кодами органу місцевого самоврядування за КОАТУУ, та здійснює викиди забруднюючих речовин, зокрема двоокису вуглецю, необхідно подати до контролюючих органів за місцезнаходженням стаціонарних джерел забруднення заяви про звітний період, у якому очікується перевищення граничної величини викидів двоокису вуглецю у розмірі 500 тонн на рік всіма стаціонарними джерелами забруднення. До заяви додаються розрахунки з матеріалами оцінки інвентаризації обсягів викидів  двоокису вуглецю за всіма стаціонарними джерелами забруднення.

У разі, якщо обчислений платником за розрахунковим методом обсяг викидів двоокису вуглецю не перевищуватиме встановлений пунктом 242.4 статті 242 Кодексу граничний річний обсяг викидів двоокису вуглецю в обсязі 500 тонн, то такому платнику відповідно до пункту 250.9 статті 250 Кодексу рекомендується подати до контролюючого органу за місцезнаходженням стаціонарного джерела забруднення заяву про відсутність у звітному році об’єкта оподаткування викидів двоокису вуглецю із додатком розрахунку оцінки  обсягів таких викидів.

Звертаємо увагу, що відповідні роз’яснення розміщені також на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі інформаційно-довідкового департаменту ДПС (ЗІР) у категоріях 117.01 та 117.05.