Черговий сеанс «гарячої лінії» проведено податківцями Рівненщини

В Головному управлінні ДПС у Рівненській області проведено   «гарячу лінію»  з питань застосування РРО. На питання додзвонювачів відповідав в.о начальника відділу фактичних перевірок ГУ ДПС у Рівненській області Андрій Філіпчук.  Надаємо відповіді на актуальні питання.

Чи можуть ФОП – платники єдиного податку другої – четвертої груп проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села, селища?

При здійсненні роздрібної торгівлі на території села, селища товарами (крім підакцизних товарів) фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку другої – четвертої груп дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Водночас, ця норма не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

- така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

- такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;

- сільськими, селищними, міськими радами прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села, селища РРО та/або ПРРО.

У разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів), застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

За яких причин проводяться фактичні перевірки?

Причиною фактичної перевірки може стати наявність у податківців інформації  від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства. Це порушення, пов'язані з розрахунками за товари (послуги) через РРО (ПРРО), із веденням касових операцій, наявністю патентів, ліцензій, із виробництвом та обігом підакцизних товарів,  необґрунтованим завищенням цін на товари першої необхідності, забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг, приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари чи надані послуги. Така вимога стосується платників, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення більше 25 тис. осіб.

Чи повинен бути наявним QR-код у фіскальному касовому чеку?

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями та п. 2 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити реквізити, зокрема, QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО)/фіскальний номер програмного РРО (рядок 26).

Згідно з приміткою 8 до форми № ФКЧ-1 «Фіскальний касовий чек на товари (послуги)», наведеній у додатку 1 до Положення № 13, QR-код зазначається у разі наявності в реєстраторі розрахункових операцій відповідного програмного забезпечення.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”