Про переваги експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками в Державній податковій службі

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 затверджений Порядок реалізації експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі.

Експериментальний проєкт з управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Україні створений для швидкого та точного визначення контролюючими органами наявності ризику порушення податкового законодавства у платників податків. Основна ідея - це автоматизована система, яка аналізує дані та допомагає уникнути помилок у сплаті податків, що покращує взаємодію між державою та бізнесом.

Переваги експериментального проєкту:

• Прозорість і передбачуваність. Платники податків чітко розуміють, за якими критеріями їх оцінюють, і можуть самі працювати над зменшенням ризиків.
• Менше перевірок. Система автоматично визначає лише тих, хто має ризики, тому для багатьох бізнесів перевірки можуть стати рідкісними або взагалі зникнути.
• Чесні правила для всіх. Усі підприємства оцінюються за одними і тими ж стандартами, що робить процес управління податками більш справедливим.

Цей експериментальний проєкт - крок до сучаснішої і ефективнішої податкової системи, яка допоможе бізнесу працювати прозоріше і уникати проблем із податками.

Нагадаємо, відповідно до п.п.14.1.221.п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України податковий ризик (комплаєнс-ризик) - ймовірність невиконання платником податків податкового обов'язку щодо:

- взяття його на облік як платника податків;

- реєстрації платником окремих видів податків, наприклад, несвоєчасна реєстрація платником ПДВ чи перехід на загальну систему в разі перевищення встановлених ПКУ лімітів для певних систем оподаткування;

- подання (своєчасного подання) податкової звітності, декларування (повного декларування);

- сплати (своєчасної та повної сплати) платником податків податкових зобов'язань;

- інших податкових обов'язків, наприклад, неподання уточнюючих розрахунків або нереєстрація податкових накладних;

- невиконання платником податків іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС, наприклад, щодо застосування РРО.