Відповідно п.п.14.1.114² Податкового кодексу України (далі – ПКУ), мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) — це розрахункова сума податків, яка підлягає сплаті особами, що володіють або користуються сільськогосподарськими угіддями.
МПЗ охоплює податки, збори й платежі, що справляються з діяльності, пов’язаної із виробництвом і реалізацією власної сільгосппродукції, або з правом власності чи користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення.
Сума МПЗ визначається окремо щодо кожної земельної ділянки та об’єднується в загальне зобов’язання для кожного платника (юридичної особи, ФОП або фізичної особи). Розрахунок здійснює контролюючий орган на підставі даних державних реєстрів або документів, наданих платником.
Водночас пунктом 381.2 ПКУ встановлено, що МПЗ не визначається для таких земель:
- - дачних, садівничих або приватизованих членами кооперативів;
- - земель запасу та невитребуваних паїв розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування (якщо вони не передані в оренду);
- - ділянок у зоні відчуження Чорнобильської катастрофи;
- - віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня звітного року знаходилися у межах населених пунктів;
- - земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, забруднені вибухонебезпечними предметами або визнані непридатними за рішенням органів місцевого самоврядування.
-
Таким чином, власникам та орендарям сільгоспземель важливо знати: якщо ваша ділянка не підпадає під винятки, вам необхідно враховувати МПЗ у своїх податкових розрахунках.
Звертаємо увагу, що при обрахунку мінімального податкового зобов’язання за 2025 рік та наступні роки, коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 381.1.1 і 381.1.2 пункту 381.1 статті 381 ПКУ, застосовується зі значенням 0,057. Крім того, сума МПЗ визначена відповідно до підпунктів 381.1.1 і 381.1.2 пункту 381.1 статті 381 ПКУ, не може становити менше 700 грн. з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 грн. з 1 гектара. Це передбачено Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану».