Одноразове добровільне декларування та застосування РРО або ПРРО

Нещодавно начальник  Демидівської ДПІ Головного управління ДПС у Рівненській області Валентина Рачинська поспілкувалася із додзвонювачами під час «гарячої лінії» з питань одноразового добровільного декларування та застосування РРО/ПРРО.

Надаємо відповіді на запитання, які цікавили платників податків.

В які терміни потрібно сплатити податки із задекларованих об’єктів оподаткування в рамках податкової амністії?

Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом тридцяти календарних днів з дати подання такої декларації, а при обранні альтернативних ставок – до 1 листопада 2023 року та до 1 листопада 2024 року.

Чи має право декларант, який виявив бажання скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, уповноважити іншу особу на підставі укладеного договору доручення подати таку декларацію?

Ні, не може. Відповідно до п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Чи потрібен РРО в селі для фізичних осіб підприємців?

Фізичні особи підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право проводити розрахунки без РРО та/або програмних РРО з використанням розрахункових книжок (РК) та книг обліку розрахункових операцій (КОРО), якщо торгують товарами в роздріб на території села, селища, окрім підакцизних товарів (п.1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою КМУ від 23.08.200 №1336). Вимога до розміру доходів – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року на один структурний /відокремлений підрозділ/ пункт продажу товарів. У 2022 році – це 1 мільйон 200 тисяч гривень. Якщо дохід перетнув цю межу – встановіть РРО.

Як робити з ПРРО, якщо немає Інтернету?

Дозволено на період дії воєнного стану проводити розрахункові операції на ПРРО в режимі офлайн понад строки, що визначені у статті 5 Закону про РРО. Тобто можна не дотримувати меж – 36 годин поспіль і не більше ніж 168 годин протягом місяця. Використовуйте фіскальні номери з діапазону, сформованого сервером ДПС. Тож у воєнний час не зважайте на відсутність або наявність Інтернету – застосовуйте ПРРО під час кожної розрахункової операції, тобто коли приймаєте готівку або платіжну картку в розрахунок за товар чи послугу.

Які штрафи за незастосування РРО у період воєнного стану?

Штрафів за порушення Закону про РРО не застосовують до завершення воєнного стану, окрім санкцій за порушення під час продажу підакцизної продукції. Зокрема, штраф у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 у 2022 році) у разі проведення розрахункових операцій через РРО чи ПРРО без режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»