Чергова "гаряча лінія" щодо застосування РРО в Дубенській ДПІ

Про основні аспекти застосування реєстраторів розрахункових операцій йшлося під час телефонного зв’язку «гаряча лінія» для платників податків, який відбувся у Дубенській ДПІ Головного управління ДПС у Рівненській області. На запитання додзвонювачів відповідала начальник ДПІ Світлана Цимбалюк.

Найактуальніші запитання, які цікавили платників податків.

Хто із платників єдиного податку зобов’язаний застосовувати РРО/ПРРО у 2022 році?

З 1 січня 2022 року є обов'язковим застосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку другої-четвертої груп, які проводять готівкові розрахунки (незалежно від отриманого доходу за попередній рік).

Відповідно до вимог п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України реєстратори розрахункових операцій або ПРРО не мають застосовувати платники єдиного податку першої групи.

Чи відносяться до розрахункового документу фіскальний чек, який друкується через «Програмний РРО»?

Визначення розрахункового документу встановлено Законом України
від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», згідно з яким:

розрахунковий документ –це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.  

Чи працює програмний РРО, якщо немає Інтернету?

 Дозволено на період дії воєнного стану проводити розрахункові операції на ПРРО в режимі офлайн понад строки, що визначені у статті 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями. У разі тимчасової відсутності мережі «інтернет» платники податків можуть використовувати фіскальні номери з діапазону, сформованого сервером ДПС.

Що робити, якщо ПРРО не дає змоги закрити зміну?

Якщо по завершенні робочого дня ПРРО не дає можливості закрити зміну, слід встановити вид несправності, що стався. Можливі два варіанти поломки.

Якщо вийшло з ладу програмне забезпечення, потрібно оновити його версію. Після цього повторити процедуру закриття зміни.

Коли ж причина у несправності пристрою, слід подати Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО. Після відновлення роботи пристрою потрібно подати Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО. У Заяві має бути позначка про відновлення роботи

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу InfoTAX