Проведено черговий сеанс телефонного зв’язку "гаряча лінія"

Нещодавно Головним управлінням  ДПС у Рівненській області  проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з начальником управління податків і зборів з юридичних осіб Зоєю Хоній.

Тема «гарячої лінії»: «Особливості оподаткування юридичних осіб».

Пропонуємо вашій увазі відповіді на актуальні питання.

Які терміни подання заяви за формою № 1-ПДВ при добровільній реєстрації платником ПДВ?

У разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ст. 183 ПКУ не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних.
 У разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, у випадках, визначених главою 1 розд. XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ст. 183 ПКУ.

 У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ (п. 183.4 ст. 183 ПКУ).

 Згідно з п. 183.5 ст. 183 ПКУ особи, зазначені у п. 183.3 ст. 183 ПКУ, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на складання податкових накладних.
 Реєстрація осіб, зазначених в абзаці другому п. 183.4 ст. 183 ПКУ, діє з першого числа календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ.

У разі якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день.

Чи має право продавець зменшити податкові зобов’язання, якщо покупець відмовляється зареєструвати розрахунок коригування до податкової накладної?     

Оскільки розрахунок коригування до податкової накладної не зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних, то підстави для зменшення податкових зобов’язань у постачальника (продавця) відсутні.

У разі порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування, яким передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, до покупця (отримувача) товарів/послуг застосовується штрафна санкція гідно з ст. 120 прим. 1 Податкового кодексу України.

 З якого звітного періоду платником податку на прибуток враховується критерій обсягу річного доходу 40 млн. грн. для визначення об’єкта оподаткування без коригування фінансового результату на податкові різниці та застосування річного податкового (звітного) періоду?

 Платники податку на прибуток підприємств, у яких річний дохід за 2020 звітний рік не перевищить 40 млн. грн. зможуть:

прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розд. ІІІ Податкового кодексу України, у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік;

застосовувати у 2021 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств.
При цьому у 2020 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств застосовується платниками, у яких річний дохід за 2019 звітний рік не перевищує 20 млн. гривень.

Які зміни відбулись в адмініструванні акцизного податку?

Відповідно до Закону України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон) зазнали змін норми, зокрема, в частині адміністрування акцизного податку.

Так, приведено у відповідність до Закону України «Про ринок електричної енергії» визначення поняття платника акцизного податку з електричної енергії, а саме платниками визначено виробників електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії; оптового постачальника електричної енергії виключено з переліку платників акцизного податку; передбачено, що не є об’єктом оподаткування операції з передачі в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на об’єктах електроенергетики.

Законом передбачено, що вилучені в дохід держави (конфісковані) спирт етиловий та алкогольні напої підлягають знищенню в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

До операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування, віднесена безоплатна передача у володіння і користування силовим структурам підакцизних товарів, транспортних засобів, конфіскованих або які на інших законних підставах перешли у власність держави. У разі подальшої реалізації таких товарів на митній території України, акцизний податок сплачується не пізніше дати такої реалізації одночасно із сплатою податку на додану вартість за ставками, що діяли на момент їх безоплатної передачі.

Розширено перелік підакцизного пального, а саме підпункт 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу доповнено новими позиціями:

палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового за кодами УКТ ЗЕД "2710 19 62 00 - 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00;

тільки розчинники або розріджувачі на основі метанолу; інші готові суміші на основі метанолу за кодом згідно з УКТ ЗЕД 3814 00 90 90.

Особи, які здійснюють операції з реалізації пального з зазначеними видами пального, та ті особи, які підпадають під визначення розпорядника акцизного складу, підлягають обов’язковій реєстрації платниками акцизного податку з пального, зобов’язані зареєструвати усі акцизні склади у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі - СЕА РПСЕ), а також отримати відповідні ліцензії на здійснення діяльності з пальним.

При здійсненні реалізації пального, у тому числі для власного споживання чи промислової переробки, з якого не сплачено акцизний податок (обсяги, які фактично були наявні у платника станом на 23.05.2020), платники зобов’язані збільшити обсяги такого пального в СЕА РПСЕ шляхом реєстрації заявки на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового за умови наявності на обліковій картці сум коштів сплаченого акцизного податку, не менше ніж сума акцизного податку, розрахованого з обсягу пального або спирту етилового у такій заявці.

Як визначається у 2020 році граничний обсяг доходу, який надає право юридичним особам – платникам єдиного податку перебувати у третій групі, у зв’язку з його збільшенням відповідно до Закону № 540-IX?

 Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02 квітня 2020 року, внесено зміни, зокрема, до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України щодо збільшення граничних обсягів доходу, які надають право суб’єктам господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності річного обсягу доходу, зокрема:

 ІІІ група – з 5 млн. грн. до 7 млн. гривень.

Отже, юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи, які:

 в І кварталі 2020 року перевищили граничний обсяг доходу, який надає їм право перебувати у третій групі – 5 млн. грн., повинні згідно з п. 293.8 ст. 293 ПКУ до суми перевищення застосувати ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3 ст. 293 ПКУ, та перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ (в редакції до 02.04.2020);
 в І кварталі 2020 року не перевищили граничний обсяг доходу – 5 млн. грн., мають право перебувати в обраній групі. При цьому такі платники єдиного податку з 02.04.2020 дотримуються нового річного граничного обсягу доходу – 7 млн. грн., який визначається за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (включно)..