Проведено сеанс телефонного зв’язку "гаряча лінія"

 Нещодавно ГУ ДПС у Рівненській області  проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з начальником управління аудиту Сергієм  Трояном на тему  «Проблемні питання щодо здійснення податкового аудиту, порядок застосування РРО»

Відповіді на цікаві запитання пропонуємо вашій увазі.

 Чи необхідно на всіх господарських одиницях застосовувати РРО фізичній особі – платнику єдиного податку, яка здійснює роздрібний продаж пива, сидру, пері та столових вин лише в одній із господарських одиниць, а на інших - супутні товари?

     Якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої – четвертої груп здійснює роздрібний продаж пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин лише в одній із господарських одиниць, то така особа зобов’язана проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх структурних підрозділах, зокрема, застосовувати реєстратори розрахункових операцій або розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій на всіх інших господарських одиницях незалежно від асортименту товарів, оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків – суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.

В якій валюті (іноземній чи національній) та в які терміни здійснюється повернення працівникові сплачених у відрядженні за кордоном власних коштів?

Порядок відрядження за кордон визначено у розд. ІІI Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція).
Згідно з п. 5 розд. IІІ Інструкції підприємство, що відряджає працівника у відрядження за кордон, забезпечує його авансом у національній валюті держави, до якої відряджається працівник, або у доларах США/євро, або у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України (далі – НБУ), встановленим на день подання уповноваженому банку розрахунку витрат на відрядження.

 Якщо для остаточного розрахунку за відрядження необхідно виплатити (перерахувати) додаткові кошти, виплата здійснюється в національній валюті України за офіційним обмінним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на день затвердження керівником Звіту. Виплата (перерахування) зазначених коштів має здійснюватися до закінчення третього банківського дня після затвердження керівником Звіту.
 Дозвіл (погодження) керівника підприємства на відшкодування витрат понад суми, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 із змінами та доповненнями, оформлюється письмово за довільною формою.
Отже, відшкодування витрат на відрядження за кордоном, які підтверджено документально, здійснюється у національній валюті України за офіційним обмінним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на день погашення заборгованості.
При цьому, під час складання Звіту перерахунок здійснених у відрядженні витрат у разі відсутності підтвердних документів про обмін валюти здійснюється за крос-курсом, розрахованим за офіційним обмінним валютним курсом, встановленим НБУ на день затвердження Звіту.

Чи діє мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період карантину?

 Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.
Слід зазначити, що документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у п.п. 78.1.8 ПКУ, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від’ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу,     у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, або     письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, також при наявності та/або отримання інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Які терміни застосування РРО з урахуванням карантинних законів?

Відтерміновано запровадження нових правил використання РРО, а саме:

до 1 серпня 2020 року перенесено застосування програмних РРО (спеціальні безкоштовні програми, призначені для реєстрації розрахункових операцій, які можна буде встановити на будь-який гаджет), як альтернативу класичним РРО;

на 1 січня 2021 року перенесено запровадження процедури «кешбек»;

до 1 серпня 2020 року продовжено можливість не застосовувати РРО та/або програмні РРО підприємцями – платниками єдиного податку 2 – 4 груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн, незалежно від обраного виду діяльності. Винятком є ті, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, або ж реалізовують лікарські засоби, вироби медичного призначення.

Зверніть увагу, що надання платних послуг у сфері охорони здоров'я виключено із зазначеного переліку. Як наслідок, такі послуги можна буде надавати в межах зазначеного ліміту до 1 січня 2021 року.