Проведено сеанс телефонного зв’язку "гаряча лінія"

В Головному управлінні ДПС у Рівненській області  проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з начальником управління податкового адміністрування Валерієм Рокунцем на тему: «Особливості оподаткування юридичних осіб. Електроненне адмініструванняПДВ ».

Відповіді на цікаві запитання пропонуємо вашій увазі.

Що відноситься до стаціонарних джерел забруднення атмосфери?

До стаціонарних джерел забруднення відносяться підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти. Також до стаціонарних джерел забруднення можна віднести генератори, міні електростанції, газозварювальне обладнання (установки), які працюють на пальному при спаленні якого утворюються та викидаються в атмосферне повітря забруднюючі речовини або суміш таких речовин, що є об’єктом та базою оподаткування екологічним податком за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.

Чи може платник податку зменшити фінансовий результат до оподаткування на проценти, які збільшили фінансовий результат до оподаткування у минулих звітних роках, але не враховані у зменшення фінансового результату до оподаткування, якщо сумарне значення показників фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань має позитивне значення та такі проценти перевищують обмеження, встановлені п. 140.2 ст. 140 Податкового кодексу  у звітному періоді поточного року?

Відповідно до 140.2 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платника податку, у якого сума боргових зобов’язань, визначених в п. 140.1 ст. 140 ПКУ, що виникли за операціями з пов’язаними особами - нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями, що виникли за операціями з пов’язаними особами - нерезидентами, над 50 відс. суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.

Сума боргових зобов’язань, що виникли за операціями з пов’язаними особами - нерезидентами, та власного капіталу для цілей п. 140.2 ст. 140 ПКУ визначається як середнє арифметичне значень боргових зобов’язань, що виникли за операціями з пов’язаними особами - нерезидентами, та власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду з урахуванням процентів, зазначених у п. 140.3 ст. 140 ПКУ.
Проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 ст. 140 ПКУ, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відс. від суми процентів, що залишилися не врахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування, з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 ПКУ (п. 140.3 ст. 140 ПКУ).

Отже, якщо проценти, які збільшили фінансовий результат до оподаткування у минулих звітних роках, зменшені на 5 відс., у звітному періоді поточного року, перевищують обмеження, встановлені п. 140.2 ст. 140 ПКУ, то платник податку не зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму таких не списаних процентів за борговими зобов’язаннями з пов’язаними особами – нерезидентами в межах такого перевищення.

Які дії платника у разі прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника податку?

Якщо контролюючим органом прийнято рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, платник податку може повторно подати Таблицю з поясненнями для розгляду комісією регіонального рівня.

Також Таблиця враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування Таблиці, яке набрало законної сили.      

На який бюджетний рахунок має сплачуватися ПДВ особами, не зареєстрованими платниками ПДВ при отриманні послуг від нерезидентів на митній території України?

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» та наказу ДФС України від 10.04.2015 № 267 «Про організацію оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами, внесеними наказом від 03.05.2018 №249 (далі – Наказ № 267), нарахування і сплата податкових зобов’язань з ПДВ, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України здійснюються на бюджетний рахунок з кодом бюджетної класифікації 14010100 (після перекодування 14060100) «Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)».
Що стосується рахунку з кодом бюджетної класифікації 14060400 «Податок на додану вартість із імпортованих на територію України робіт, послуг», то на зазначений рахунок відповідно до наказу № 267 спрямовуються виключно нарахування ПДВ з вартості послуг, отриманих особами, не зареєстрованими платниками ПДВ. від нерезидентів на митній території України за актами перевірок.