Чи потрібно юридичній або самозайнятій особі подавати до контролюючого органу повідомлення про відкриття або закриття рахунків/електронних гаманців в іноземних банках та інших фінансових установах за межами України?

Відповідно до п. 3 ст. 4 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2473) резиденти, зокрема, юридичні особи або самозайняті особи, з урахуванням обмежень, визначених Законом № 2473 та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Надання банками, іншими фінансовими установами інформації про відкриття/закриття та наявність рахунків/електронних гаманців, відкритих клієнтам – платникам податків, здійснюється відповідно до ст.ст. 20, 69 та 118 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721 із змінами та доповненнями, ст. 62 Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-ІІI «Про банки і банківську діяльність» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2121).

Так, п. 4 частини першої ст. 62 Закону № 2121 встановлено, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, зокрема, на його запит щодо наявності банківських рахунків/електронних гаманців.

Підпунктом 20.1.5 п. 20.1 ст. 20 ПКУ, зокрема, встановлено що контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від платників податків, а також від Національного банку України, банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей довідки у порядку та на підставах, визначених ПКУ, з урахуванням законів, що визначають порядок розкриття зазначеними особами інформації, що містить банківську таємницю, таємницю надавача платіжних послуг, а на підставі рішення суду – інформацію про обсяг та обіг коштів/електронних грошей на рахунках у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, електронних гаманцях, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб’єктів господарювання.

Відповідно до п. 69.2 ст. 69 ПКУ банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунку/електронного гаманця платника податків – юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунку/електронного гаманця.

Статтею 118 ПКУ встановлено відповідальність за порушення строку та порядку подання інформації про відкриття або закриття банківських рахунків/електронних гаманців до відповідного контролюючого органу.

Враховуючи викладене, ПКУ та іншими нормативно-правовими актами України не передбачено подання до контролюючого органу юридичними особами або самозайнятими особами повідомлення про відкриття або закриття рахунків/електронних гаманців в іноземних банках та інших фінансових установах за межами України.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись у ЗІР ДПС України